2 Царів 13:23
Однакже Господь змилосердивсь над ними й обернувся до них задля завіту свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотїв їх вигубити й не відкинув їх і досї від обличчя свого.
Біблія (Українська)
In The King James Version
In Context
22Азаїл же, царь Сирийський, тїснив Ізраїля поки було й віку Йоахазового.
24І вмер Азаїл, царь Сирийський, а намість його став царем син його Бенадад.
Cross References
Genesis 6:3І рече Господь: Не буде мій дух переважувати в людинї до віку, бо вона тїло; дак нехай віку людського буде сто і двайцять год.
Genesis 17:2І вчиню заповіт мїй проміж мною й тобою, і намножу тобі потомків безлїч.
Exodus 2:24І почув Бог голосїннє, і спогадав Бог заповіт з Авраамом та з Ізааком та з Яковом,
Exodus 32:13Спогадай Авраама, Ізаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся єси собою самим, словами: Намножу насїння вашого, як зір небесних, і всю ʼцю землю, що про неї я глаголав, дам я насїнню вашому і наслїдувати мете її віковічно.
Exodus 34:6І переходив Господь перед ним, і покликував: Господь! Господь! Бог, милосердний і ласкавий, нескорий на гнїв і щедрий на милость і правду,
Deuteronomy 32:36Но Господь судити ме нарід свій і змилосердується над рабами своїми, як побачить, що поникла їх сила, і не стало нї невольника нї вільного.