Езекиїла 26:17

І голосити муть про тебе, й промовляти про тебе: Як се ти повалився, ти, що винирнув із моря, ти, славний городе, потужен на морі, — сам ти й осадники твої, — ти, що всї поморяне тремтїли від тебе!

Біблія (Українська)

In The King James Version

And they shall take up a lamentation for thee, and say to thee, How art thou destroyed, that wast inhabited of seafaring men, the renowned city, which wast strong in the sea, she and her inhabitants, which cause their terror to be on all that haunt it!

In Context

16І посходять усї князї морські з престолів своїх, і поскидають із себе царські плащі свої, й поздіймають мережану одїж свою, та й повдягаються в дрожаннє; посїдають на долівцї, й що хвилї будуть здрогатись та торопіти зза тебе.

18Тепер, в часї упаду твого, задрожали острови, поторопіли острови морські од погибелї твоєї.

Read all of Езекиїла 26

Cross References

2 Samuel 1:19Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?

Isaiah 14:12Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!

Isaiah 23:8І хто ж то призначив Тирові таку долю, що колись роздавав вінцї, а купцї в його були, наче князями, крамарі ж його — дуками в землї?

Jeremiah 7:29Обстрижи ж волоссє твоє та відкинь геть, і заголоси плачем голосним по горах, бо відкинув Господь і відопхнув кодло, що стягнуло на себе досаду його.

Lamentations 1:1Як ся столиця седить одинока + В сїй книзї оплакане спустошеннє Ерусалиму Навуходонозором р. 588 перед Хр., — та, що була колись така многолюдна, стала, мов би вдовою; город, великий між народами, князь над краями, — платить нинї дань!

Ezekiel 19:14І вийшов огонь із пня галуззя її, пожер грони її, та й не зосталось у неї прутів кріпких на жезла царські. Оце та жалібна пісня, — вона й полишиться нею на плач.

This Verse In Other Editions

Study Езекиїла 26:17